Charissa Saverio, також відома як DJ Rap, протягом останніх восьми років є безперечною королевою Hardcore-, Jungle- і Drum'n'Bass-сцени. Звісна річ, те, що вона є дівчиною в середовищі, де домінують чоловіки, неабияк допомогло їй, але талант — основне, що дозволило їй вийти в перші лави. Вона стала фактично першим діджеєм-ініціатором Hardcore-, Jungle- і Drum'n'Bass-виступів, які сформували останні десять років її та безлічі інших життів.

 Її інтуїтивні оркестровки із запальними, вибуховими перкусіями та чиста чуттєва музична атмосфера змушували скипати кров і проникати глибоко в серця клаберів і рейверів. Навіть на сьогодні джангл-сцена перебуває в андеграундному становищі, і подальший успіх цієї особи, швидше за все, лежить трохи осторонь від чистого некомерційного джанглу. Однак після підписання контракту з Sony Rap має вже значно більше можливостей справді знайти себе та свій оригінальний стиль.

Давним-давно цю дівчину звали Charissa Saveiro. Народжена від Італійського батька й Ірландсько-малайзійської матері в Сінгапурі, DJ Rap виховувалася по всьому світу – Індонезія, Мальта, Африка були тимчасовою домівкою. У дитинстві у неї було два захоплення – гра на фортепіано та кінний спорт. Вона мала вправлятися у грі на фортепіано шість годин на день і витрачати решту частину свого часу в стайні, мріючи про кар'єру піаніста. Тоді вона хотіла стати співачкою та писати гарні мелодійні пісні. Вона могла б вибрати інший шлях, але її прагнення й амбіції залишалися незмінними: «Завжди існувала частина мене, яка була композитором, і це заняття досі дуже приваблює мене.

Я роблю танцювальну музику, тому що я люблю біт і завжди любила його. Я вважаю, що можна зробити хороший трек і з важким бітом. Багато людей із цим не погодяться, але діджеїнг ніколи не був моїм головним покликанням. Це було лише стартовим майданчиком для моєї творчості." Коли їй виповнилося 10 років, родина переїхала на Southampton до Англії, там вона почула поп-музику, до того часу Charissa чула лише класичну музику. Після закінчення модельної школи, в якій вона провчилася кілька років, вона захотіла подорожувати світом – до Греції, Туреччини та Європи. Коли повернулася до Лондона, то влаштувалася в юридичну фірму, спершу як секретар, а потім вивчилася на адвоката. Уперше її життя було нормальним, повсякденним. Аж одного вечора все змінилося. Вона посварилася з хлопцем і не пішла з ним на рейв-вечірку. А результатом усього цього стало те, що Charissa непомітно перетворилася на DJ Rap, почала купувати записи та подумувати про діджеїнг, це було точним і серйозним рішенням.

Вона зустріла хорошого продюсера на ім’я Jeff B і разом вони склали трек Ambience - The Adored. Вона віддала свій запис на кілька піратських станцій. Однією з них була East London's Rave FM, де справжній джангліст Bad Bwoy Coolhand Flex навчив її мікшувати. Це посприяло тому, що вона купила більше записів і почала експериментувати та практикувати своє мікшування. Отримала кілька запрошень пограти в невеликих клубах. Потім одну ніч DJ Rap провела на хардкор-паті в Асторії, де замінила діджея та вперше грала для 730 осіб!

Rap повернулася до лондонської студії та записала дві платівки для Suburban Base – Vertigo і Jeopardy, – що вийшли з cпівпродюсером Aston. Але це була Spiritual Aura, зі своїм чуттєвим диханням і свободою, синкопованими ударними, що дійсно підтвердило її музичний статус. До кінця 1993-го цей музичний вірус поширився скрізь. Поворотним пунктом у золоту еру джангл-виробництва став невагомий Artcore. Успіх підказував DJ Rap, що настав час продемонструвати свої права на володіння лейблом Proper Talent. На сьогодні є близько двадцяти релізів, а також допоміжні, Low Key Recordings, створені в 1995-му, щоб залучити нових продюсерів. Останні п'ять років DJ Rap крутить диски не стільки глобально, скільки національно: Австралія, Штати, Канада, Європа, Японія.

Її Journeys By DJ, безсумнівно, один із найкращих у серії та відмінний приклад цього – композиції Peter Lazonby's Sacred Cycles і Carl Craig's The Wonders of Wishing - бездоганного смаку, чуттєвої, м'якої та мрійливої атмосфери, а також жорсткого впливу slash'n'burn Breakbeats. Її дебютний альбом Intelligence, з її власного лейбла Proper Talent, також проілюстрував її талант як продюсера та вокаліста, здатного працювати в багатьох напрямах. Підписавши контракт із Higher Ground протягом липня 1997 року, створила спільний лейбл із легендарними Grooverider і Leftfield, що невдовзі також перейде в її володіння.

Rap за своєю натурою дуже незалежна й рішуча леді, але вона не завжди така. "Я буваю дуже м'якою, довірливою і наївною. Однак десять років на танцювальній сцені — доволі довгий строк. За цей час я зустріла безліч поганих і нікчемних людей, але й багато дуже хороших. Я вважаю, що інформація про особисте життя, про стосунки з людьми — доволі конфіденційна. Я намагаюся у всьому розібратися сама, тому що я наполеглива й заповзятлива. Те саме відбувається і з моїм підходом до обладнання та музики. Мені не дуже подобається, коли хтось працює замість мене звукоінженером. Я люблю апаратуру, можна навіть сказати, що я "звихнена" в цьому сенсі. Я все роблю сама. Тепер я знаю, що невміння працювати з музичною апаратурою — лише привід або психологічний бар'єр для деяких дівчат. Навчайтеся того, чого ви хочете навчитися, робіть усе самостійно та пошліть подалі всіх цих програмістів й інженерів...

Раніше я не була такою, якою є зараз. Я теж страшенно боялася всілякої електроніки. Але я зламала в собі цей бар'єр, коли стала діджеєм. Саме тоді мені спало на думку: якщо я можу розібратися з вертушками та мікшерами, то чому я не можу розібратися з усім іншим? Музика — це все, що в мене є, однак моє головне бажання — просто бути щасливою. Чому я найбільше дивуюся і що мені найбільше подобається, то це те, що всі мої знайомі, які займаються музикою або діджеїнгом із ентузіазмом і не підходять до свого заняття надто серйозно, роблять усе дуже добре. Я ніколи не дивилася на музику з позиції грошей. Зараз дуже багато людей ганяються за матеріальним добробутом. Звісна річ, я дуже серйозно ставлюся до свого професійного й творчого зростання, до свого лейбла, але я знаю, що якщо мені щось подобається, якщо я чимось пишаюся, то це непогано."

На той час, коли DJ Rap вийшла на справді високий музичний рівень, у неї на столі вже лежали пропозиції від записуючих компаній, але в результаті вона, як і Grooverider, вибрала Sony: "Представник Sony сказав, що я можу робити все, що захочу, без усіляких компромісів. Успіх тієї або іншої програми, стилю залежить багато в чому від лейбла. При проведенні грамотної політики будь-яка хороша музика може мати успіх. Подивіться на Prodigy. Вони прийшли з андеграунду і є відмінним прикладом того, як можна досягти успіху, якщо все робити правильно та добре. На мій погляд, найбільша проблема драм-н-бейса — це людська обмеженість.

Люди завжди чекають, що свіжа робота якогось нового музиканта буде схожа на щось. Вони намагаються навішувати ярлики та вганяти все в рамки. Через це їм не вдається побачити те оригінальне й цікаве, що є в роботі. Водночас я відчуваю, що люди готові до чогось кардинально нового. На сучасній танцювальній сцені починається нудьга. Її треба позбутися…"

Крім діджейських сетів у місцевих клубах і створення музики, DJ Rap ще багато поїздила по світу. Вона грала в багатьох клубах Європи.

"Створення музики — мій основний пріоритет. Діджеїнг та все інше йдуть після цього, однак одне допомагає іншому. Коли ти в дорозі, ти наче тримаєш руку на пульсі, оскільки граєш в андеграундній атмосфері. Завдяки цьому є можливість проаналізувати й відчути тенденції розвитку некомерційної музики, вибрати те, що тобі до душі, до смаку. Звісно, останнім часом я не граю так багато, як хотілося б, але я вважаю, що мені дуже важливо залишатися діджеєм. Раніше, коли я багато подорожувала, я мало не занапастила своє здоров'я. Це тривало близько п'яти років".
"Тепер мені найбільше подобається сидіти за комп'ютером і просто створювати треки. Це робить мене ментально щасливою, дає мені свободу та вихід моїй творчій енергії. Однак дуже важливо не переробляти, не перевантажувати себе." Популярність Rap як діджея також має своє пояснення. "Я люблю свободу в розвитку сету. Мені подобається ставити весь танцпол "на вуха". Я люблю великі треки, які змушують маси танцюючих вирушити у своєрідну ментальну подорож."

Крім цього, Rap – великий професіонал, який усвідомлює та розуміє важливість створення такого сету та перформансу, який люди запам'ятають надовго. "Щоп'ятниці я збираю всю свою музику та практикуюся, поки не одержу закінчений сет. Якщо мені не вдається потренуватись, я почуваюся не дуже добре, тому що знаю: якщо я потім зіграю справді погано, я довго подумки сваритиму себе."

А дебютний альбом для лейбла Sony, який було видано в серпні 1998 року, DJ Rap назвала Learning Curve. Він зроблений у трохи іншій манері, ніж те, що очікувалося від Rap. Напрям, який вона вибрала, охопив значно ширшу аудиторію як у джангловому середовищі, так і за його межами. Вона прекрасно це усвідомлювала, але, як ви вже напевно зрозуміли, їй начхати, що скажуть про це інші. Якщо говорити більш конкретно, то цей альбом не є джангловим у повному значенні цього слова, однак його поява стала значною подією у світі танцювальної електронної музики. Напевно, вперше сталося так, що музикант, доволі відомий у джангловому напрямі, видає альбом, порівняно далекий від основної своєї тематики, причому видає його на такому великому лейблі, як Sony.

Стилістика альбому дуже відрізняється від того, що люди зазвичай називають джанглом, однак саунд — типово джангловий. У Learning Curve виражене альтернативне бачення танцювальної культури, простежується сильний емоційний вплив особистості Rap, однак усе це добре присмачене пружними збитими ритмами, що є своєрідним балансом. Learning Curve – дуже музична робота, там вдосталь акцентованих мелодійних ліній. Learning Curve достатньо попсовий для того, щоб деякі треки з нього були програні в денному ефірі популярних радіостанцій, і водночас він цікавий, щоб не вважати його просто одноденкою. І якщо Мадонна прийшла до нового та досить сучасного звучання з висот популярної й комерційної музики, то Rap із надр андеграунду вийшла з роботою, яка є чимось середнім між музикою для широкого кола та некомерційним баченням світу.

"Коли я вперше послухала трек Frozen, який мені дуже подобається, я подумала: це схоже на те, що я роблю, хоча і є, звісно, деякі відмінності. У цьому альбомі достатня кількість попсових пісеньок, але я ніколи не сідала за роботу над своїм LP із думкою про те, що повинна зробити поп-запис. Я дуже ображуся, якщо хтось назве мою роботу комерційною. Що я можу зробити, якщо така музика виходить із мого серця?! Я справді люблю кожен трек на альбомі...

Learning Curve має свій оригінальний саунд, на мій погляд. Я змішала характерні тренсові синтезаторні лінії, альтернативні гітарні партії, а також, що найважливіше, важкий щільний ламаний біт. Альбом народжувався в хорошій і радісній обстановці. Мені справді приносило задоволення сидіння в студії та створення того, чого я хотіла. Мій LP, виданий на Sony, став втіленням музичної свободи, якою вона є в моєму розумінні...

"Краса музики в тому, що ти завжди можеш знайти в ній відгомони своїх думок і почуттів".

«Learning Curve — не зовсім емоційний альбом, але в ньому я зашифрувала безліч прихованих послань для тих, хто здатен мене зрозуміти. Звісна річ, люди інтерпретуватимуть мої треки по-своєму, і я готова до цього."

Дівчина-музикант, дівчина, яка займається діджеїнгом. Багато хто не вірить, що це можливо і що це добре. Мало хто з представниць прекрасної статі поки що здатен переступити межу та зайнятися електронною музикою. Одних лякає техніка й труднощі, іншим це просто не потрібно. Але це з'являється, це вже є, і це прекрасно!
Компіляція та переклад Олександр RM.