Хто такий John B?

По-перше, безперечно, музикант, до того ж, у найширшому значенні цього слова: уроки фортепіано в 6 років, барабани в середній школі. А потім комп'ютер і синтезатор. Грає й пише в стилі Drum'n'Bass і його похідних.
По-друге, дуже якісний діджей. Хто був на вечірці з його участю, той зрозуміє. Бо це непередавана атмосфера шоу + дуже якісне й хороше зведення.

І по-третє, мало хто знає, але він фахівець у молекулярній біології (генетика, біохімія та мікробіологія).  Починалася кар'єра John'a B із прослуховування ним програми Fabio і Grooverider'a на Кiss FM. Після цього він не виходив зі світу драм-н-бейса, а тільки додавав і додавав туди нові віяння, експериментуючи зі звуком і стилями. Класика, електро, Jazz, Industrial, Indie та багато інших стилів були задіяні Джоном у його хобі. Під твердий приціл його натхнення потрапляли такі метри, як Beethoven, Stockhausen, Herbie Hancock, Kraftwerk, Throbbing Gristle, Walter Carlos, Cabaret Voltaire, Nirvana, Buddy Rich, Tito Puente, The Cure і Magazine.

Через якийсь час його помітив SS, а потім і сам Goldie, що можна вважати дуже великою удачею. На той час SS створював новий лейбл New Identity Recordings, у стилістику якого ідеально вписувався наш герой. Через деякий час світ почув треки Sight Beyond, перевиданий на останньому альбомі In:Transit, Ferma's Theorem із гарною мелодією на флейті, Jazz Session 1, назва якого говорить за себе. Його треки почали грати такі метри, як Ed Rush, Optical, Dilinja, Matrix і Grooverider. John B не зменшував швидкості, а тільки додавав її.

Експерименти йшли один за одним і от уже не за горами подвійний альбом Visions (1998), що вийшов на лейблі SS'а й відхопив великий шматок популярності в колах любителів цього стилю, і трек, який почав нову гілку днб-музики brazilian Drum'n'bass, із назвою Salsa!, або ще відомий як Brazil.

Але John B не стояв на місці і відкрив в 1999-му власний лейбл – Beta Recordings, першим релізом якого став трек We like the Music, джазовий із легким й водночас глибоким басом. Далі була важка кропітка робота над треками, що передвіщала появу нового альбому. Catalyst було видано в кількох екземплярах: на 3-х дисках, на 2-х і LP.

Потрійний альбом складався з дисків Solid, Liquid і Vapour, що різняться своїм внутрішнім стилістичним змістом: перший більш світлий, там багато джазових мелодій, другий виділявся більш темним музичним звучанням із глибокими басами й атмосферними звуками, і третій – щось середнє між першими двома - більш-менш спокійний інтеліджент. У цьому альбомі є цікавинка, яку зрозуміє російськомовна людина, – трек із російським вокалом Interrogation.

2001 рік. У нашого героя дозрів реліз, що потім перебуватиме у верхніх рядках UK Dance Charts. Це був відомий Up all night. Це був саме той трек, який хотіли чути скрізь. Починаючи звучати, він із перших звуків переносив усіх з танцпола в іншу реальність. Up all night був і залишається справді хорошим треком! Це, звісна річ, не залишилося непоміченим великими продюсерами. Ще одна сходинка догори!

У 2002 році Джон зробив ремікс на Up all night і продовжував заглиблюватись в експерименти. Він знову знайшов ті двері, в які ніхто не намагався навіть увійти. Я кажу про вливання в стиль Drum'n'Bass звуків 80-х, а саме сінті-поп-звучання. На сьогодні написані такі шедеври, як Electronic, Randez vous і Celebrity. Ніхто до нього й мало хто після нього експериментував із таким звучанням, але все-таки такі люди були, й тому Джон вирішив відкрити ще три лейбли Tangent, Chihuhua і Nu Electro.

Лейбл Chihuahua позиціонується як лейбл із латино-звучанням D'n'B, першим релізом якого стала незабутня Salsa. Tangent також став пристановищем музикантів із легким звучанням, таких як: Nu:tone, Greg Packer, Exile і, звісно, John B, що випустив на ньому перший реліз – It's so real/No One Like You. А на Nu Electro почали випускатися речі, які можна охарактеризувати, як Electro punk d’n’b (до панку як такого стосунку немає) від таких музикантів, як Cyde FX, Shapeshifter і Genetic Sequence. Першим релізом на цьому лейблі був улюблений усіма трек American Girls, а також Electronic.

Але не треба думати, що John B такий любитель спокійного інтелектуального або сінті-поп D'n'B. Він непередбачений, про що свідчить його останній альбом і більш нові релізи. Такі треки, як Blandwagon Poos, що спершу з'явився на White Label, Vampire Eyes, Amnesia вбивають своїм твердим бітом, а наприклад, Mercury Skies і Electrofreek (John B's Epic mix), навпаки, вражають своєю космічною красою. Його останній альбом In:Transit удостоївся честі називатися альбомом місяця за версією Knowledge Mag і M8 Mag, а його самого назвали одним із кращих D'n'B-продюсерів.
Від Джона не знаєш, чого очікувати. І він це довів, першим включаючи у свої мікси трек Marylin Manson'a – A new shit, а потім і зробивши на нього ремікс. На цьому він не зупинився та зробив ремікс на Nine Inch Nails - Closer, змішавши електронні гітари й синтетичний біт.

Отакий він крутий, а йому лише 28 років.