– Що можеш сказати про нових джанглових продюсерів?– Їх зараз досить багато. Наприклад, один із цікавих і талановитих продюсерів, із якими я співпрацюю останнім часом – Hot, із Росії. Його трек вийшов на моєму свіжому, 10-му за рахунком релізі.
– З Росії?– Так. Узагалі, продюсери, з якими я працюю, можуть бути звідки завгодно, з різних країн, міст – Австралія, Венесуела. Підбираючи для себе треки в інтернеті, я рідко звертаю увагу на їх територіальне походження. Я просто слухаю музику, вибираю те, що мені подобається, й тільки потім питаю в музиканта – звідки ти? Інтернет відіграє величезну роль у розвитку рага-джанглу. Він – наш головний помічник у поширенні демо-записів, міксів, букінгу артистів. Одна з причин, через які я віддаю перевагу рага-джанглу – це його інтернаціональність.
– А що ти думаєш про дабстеп? Зараз він досить популярний і багато джангл-продюсерів почали працювати в цьому напрямі.– Ну, я вважаю що дабстеп – це цікаво. Зараз усе частіше трапляються вечірки, на яких одночасно звучить дабстеп, рага-джангл та регі. Це значно цікавіше, ніж якби всю вечірку грав лише драм-н-бас, від якого легко втомитися вже за 2-3 години. За великим рахунком, дабстеп – це просто чергове породження циклічних змін у музиці. Колись, щойно з'явившись, регі привніс новий присмак у музику, свіже звучання, нові віяння. Те ж саме зараз відбувається з дабстепом. Щодо мене, то я волію комбінувати джангл і дабстеп, грати на контрастах. Це цікавіше, ніж усю ніч танцювати під одноманітні ритми. Звичайний драм-н-бас мені вже трохи набрид.
– Розкажи нам про твій лейбл Jungle Expedition. Які плани? Чого чекати від вас?– Вініл, який вийшов цього року – десятий за рахунком. Чудовий реліз. Для мене це дуже радісна подія. 10 – гарне число. Щороку я роблю тури на підтримку нового саунду з мого лейблу і планую продовжувати в тому ж дусі. Для свого 11 релізу я вже підшукав двох цікавих продюсерів – із Хорватії та Сербії.
Безумовно, Jungle Expedition розвивається, ми випускаємо багато digital – EP, лейбл зростає. І це відбувається не лише завдяки музикантам, але також і завдяки простим любителям джангл-музики. Адже найкращий спосіб популяризації музики – це можливість запропонувати її кожному, не лише діджеям або продюсерам, а будь-кому, кому ця музика цікава і хто ходить на вечірки.
Зараз я щодня знаходжу все більше й більше артистів, яким я хотів би допомогти видаватися, чия музика мені до душі. Крім вінілу, ми також випускаємо й інтернет-релізи. Це дає можливість видавати більше музики. Я створював Jungle Expedition для продажу своїх треків і для їх розповсюдження серед інших діджеїв. Зараз же Jungle X – це лейбл не лише для DJ`s, але й для тих, хто любить слухати якісний джангл.
– Ти не думав про те, щоб випускати дабстепові пластинки на Jungle Expedition?– Усе можливо. Але радше я робив би це не на Jungle Expedition, а на якому-небудь саб-лейблі, створеному спеціально для цих цілей. Наприклад, на Wikkid Riddim. Тому що концепція Jungle Expedition – усе-таки об'єднання джанглістів усього світу, від Росії до Австралії, і якщо я експериментуватиму з дабстепом, то скоріше робитиму це на Wikkid Riddim.
– Ти об'їхав майже всю Європу. Які міста тобі найбільше сподобалися, запам'яталися?– Насправді все залежить від погоди. Наприклад, я був у Санкт-Петербурзі в січні. Це неймовірно красиве місто, але, дідько, як же там холодно! Тобто я не можу сказати, що ось це місто я, наприклад, люблю, а ось це – не дуже. Напевно, мені варто відвідати всі міста влітку, коли тепло... Може, тоді я зрозумію, де мені більше подобається, а де – менше. Я люблю Барселону, Париж, Брістоль.
– Коли ти пишеш музику, ти вкладаєш у неї свої емоції, свою душу. Що ти хотів би донести людям за її допомогою? Адже люди часто ходять на вечірки не для того, щоб просто послухати музику, а й для душі.– Ну, як на мене, то вечірка – це майже так, ніби ти сходив до церкви. Люди приходять на вечірку, щоб забути про всі недобрі, неприємні речі, які сталися з ними протягом тижня. Щоб розслабитися, відчути позитивні вібрації, поринути в музику й, нарешті, відчути щастя. На вечірці немає ні політики, ні бізнесу, ні роботи. Лише музика – й нічого більше. Я хочу, щоб завдяки моїй музиці люди могли забути про свої нагальні справи та проблеми й просто відпочили й повеселилися.
– Що ти можеш розповісти про свій найсвіжіший альбом?– Його ідея – зібрати всю музику, яку я писав протягом багатьох років, на одному релізі. Зібрати різноманітні треки – давно написані, свіжі, на одній платівці. Щось на кшталт The Best Of, але не зовсім так. Щоб будь-хто охочий міг просто взяти й послухати трек, який йому подобається, незалежно від того, старий він чи новий. Крім того, мастеринг треків я робив, орієнтуючись саме на домашнє прослуховування платівки, а не на програвання її на танцполі.
– Ну і, нарешті, що ти хотів би сказати українським джанглістам і своїм шанувальникам?– Big ups, друзі! Спасибі велике за те, що ви підтримуєте мене. Де б я не грав, мені завжди приємно зустрічати людей, які люблять мою музику, яких вона на щось надихає. І якщо я не знатиму, що мене чекають на тій чи іншій вечірці, я волітиму просто нікуди не їхати... Головне – це музика, щастя й любов.