Acid jazz (ейсід-джаз) — музичний жанр, у якому об'єднані елементи джазу та фанку 70-х і танцювальної музики 90-х або хіп-хопу. Становлення жанру відбулося в середині 80-х і було пов'язане з модою на використання семплів із джаз-фанку 70-х серед діджеїв, які грають у нічних клубах Великобританії.
Вважається, що термін «acid jazz» вигадав Жиль Петтерсон, лондонський діджей і
засновник однойменного рекорд-лейблу. Наприкінці 80-х термін був популярний
серед британських діджеїв, які грали подібну музику. Вони використовували його
жартома, маючи на увазі, що їхня музика є альтернативою популярному тоді
ейсід-хаусу. Таким чином, прямого стосунку до «кислоти» (тобто ЛСД) термін не
має. У США термін «acid jazz» майже не вживався, хоча використання джазових
семплів було дуже популярне серед хіп-хоп-виконавців.
Пік популярності «acid jazz» припадає на першу половину 90-х. У той час до acid jazz, крім синтезу танцювальної музики та джазу, зараховували й джаз-фанк 90-х (Jamiroquai, The Brand New Heavies, James Taylor Quartet, Solsonics), хіп-хоп з елементами джазу (записаний із живими музикантами або джазовими семплами) (US3, Guru, Digable Planets), експерименти джазових музикантів із хіп-хоп-музикою (Doo Bop Майлза Девіса, Rock It Гербі Хенкока). Після 90-х популярність acid jazz помітно знизилася, а традиції жанру згодом були продовжені в нью-джазі.