Adam Freeland прийшов із хаус-музики. Популярність йому приніс той стиль гри, коли елементи хіп-хопу й електро проникають у діп-хаус-сет. Сьогодні Adam Freeland грає на трьох вертушках, застосовуючи семплери та різні спеціальні ефекти, створюючи хаус-коктейль із додаванням брейку, техно і драм-н-бейс.

Дебют Adam Freeland як діджея відбувся на клубній сцені Лондона у 1992 році. Знадобилося чотири роки, щоб випустити власну мікс-компіляцію з назвою Coastal Breaks. Цей реліз змусив музичну громадськість придивитися до таланту Adam Freeland. Посипалися запрошення, і Adam Freeland почав грати по всьому світу, здебільшого в Штатах і Європі. 

«Багато моїх друзів зовсім не слухають танцювальну музику. Вони рокери до мізку кісток і глузують із діджеїв. Вони дивляться на них як на купу недоумків, які тільки й можуть сказати: «Диви – в мене нова Audi TT!» 

До 1997 року Adam Freeland став одним із кількох десятків діджеїв, які постійно перебувають у жорсткій ротації та подорожують по всьому світу. Цього року він взяв участь у світовому турне Fact 2 Карла Кокса (Carl Cox), провів близько 10 вечірок у США, а відкритий ним разом із Ренні Пілгрім (Rennie Pilgrim) і Tayo клуб Friction став культовим місцем, і кожна вечірка збирала біля дверей клубу довжелезну чергу. 

Того ж 1997 року Adam Freeland і Кевін Бебер (Kevin Beber) випустили сингл Tsunami One, що одержав повну підтримку преси та став візитною карткою того часу. Успіх Tsunami One викликав цікавість із боку The ORB, DeeJay PunkRoc, The Headrillaz і Junior Boys, які хотіли віддати себе на поталу Adam Freeland, щоб той зробив для них ремікси. 

1998 рік Adam Freeland починає австралійським турне разом із DJ Krush, Pressure DJop і Хосе Паділья (Jose Padilla), а потім виходить друга компіляція Coastal Breaks, що одержує титул альбому місяця одночасно в кількох провідних журналах, які пишуть про танцювальну музику. 

ЗМІ охрестили Adam Freeland королем «нью скул брейкс» (King of Nu Skool Breaks). Термін «nu skool» вигадали вони з Ренні Пілгрім, але, як і будь-яка інша творча людина, Adam Freeland не хотів вішати на себе бирки. Продажі Coastal Breaks підняли альбом на 9 місце за популярністю, одразу після Massive Attack. Adam Freeland тим часом закінчив чергове тримісячне світове турне. Тепер його ім'я знали в усьому світі. Коли Adam Freeland повернувся з турне, його зустрічали прилавки з журналом DJ, на обкладинці якого була його фізіономія, до журналу додавався диск із його міксом. А всередині – шестисторінкова стаття про нього. 

У всій цій метушні Adam Freeland знаходить час, щоб відкрити власний лейбл Marine Parade (так називалася вулиця в Брайтоні, на яку Adam Freeland тоді переїхав). Слідом за Coastal Breaks і Tectonics records Adam Freeland випускає знаменитий альбом On Tour. Не дивно, що незабаром він став резидентом культового клубу Fabric, де грав щоп'ятниці та щосуботи. 

Freeland дослівно можна перекласти як «земля свободи». Новий проект Адама – Free*land – і дебютна платівка проекту з назвою Now and Them є колажем із заяв, закликів, музики й текстів. Тут і параноїдальний брейкбіт-метал (трек Mind Killer), і хіп-хоп-електро (трек Heel and Toe), і кавер-версії на Бена Кінга (Ben E. King) (треки Supernatural і Now and Them), і, певна річ, знаменитий трек We Want Your Soul. Із самого початку весь альбом був записаний на комп'ютері, а потім до нього доклалися Джим Кармайкл (Jim Carmichael) та вокалісти. 

«Коли пишеш композицію, пісню, ти пишеш про щось суто особисте для тебе, а я не з тих, хто пише про кохання-зітхання. Я не сидів з думкою «а чи не зробити мені щось із антиспоживчими текстами». Мої треки – це те, що народилося всередині мене. Але якщо люди слухають і хочуть копнути глибше, це ж прекрасно!» 

«Мені дуже хотілося б, щоб новий проект не був сприйнятий як діджей-альбом, тому що це не так. Я хотів, щоб Free*land сприймався окремо від Adam Freeland, але водночас у цьому є певний підтекст, такий злий жарт, наче ви купили пляшку коли та знайшли під кришечкою приз, а потім прочитали на етикетці, що приз можна одержати тільки за наявності сотні таких кришечок». 

Танцювальна музика, як і все інше, легко може стати жертвою стереотипів нашого суспільства, попри те, що музика – це абсолютно аполітичне явище. Очевидно, що Adam Freeland один із небагатьох, хто може критично подивитися на капіталізм XXI століття. І не треба його сприймати як революціонера, який жбурляє із барикад музичні коктейлі Молотова в усталену систему. Фріленд визнає, що є частиною системи, але він, принаймні, намагається знайти можливість уникнути її гірших проявів. 

«Не думаю, що сьогодні можна уникнути того, щоб стати одиницею споживчого суспільства, хіба що поселитися у вігвамі. Я вкрай негативно ставлюся до корпоративної ідеології, але водночас я ношу джинси, створені однією з таких корпорацій. Я такий же споживач, як і всі. Важливо, що я це усвідомлюю, розумію, у яке лайно я вляпався. Це неминуче». 

Щодо наболілої нині в Європі проблеми танцювального мейнстриму, що поглинає сучасну культуру, Adam Freeland каже: «Якщо глянути на 80-ті, тоді танцювальна музика була радикальним явищем. Це був протест, fuck you усьому мейнстриму. Ми приїдемо на танку в поле й влаштуємо там вечірку – от як це було. Минули десять років, і сьогодні картина зовсім інша. Адже для нового покоління танцювальна музика – це те, що слухали їхні батьки. Розумієте? Це ж нормальні речі, усе рухається за спіраллю,  для багатьох дітей сьогодні альтернатива така: або важкий рок або дієт-хаус. Яке тут може бути суперництво?» 

Безумовно, часи змінюються. Коли вийшов Friction, Adam Freeland і мріяти не міг про те, щоб скачати мелодію з інтернету, опрацювати на ноутбуку, пропалити диск і вже ввечері грати на паті. 

«Сьогодні відбулася просто революція з цими пропалюваннями дисків. Це велике досягнення, що можна легко скачати трек з інтернету та грати його на вечірці. Я так вчинив із Nirvana Smells Like Teen Spirit і White Stripes Seven Nation Army. Ремікс на Nirvana став дуже популярним, усі його грають». 

«Будучи діджеєм, можна правильно себе виразити. Коли стоїш на сцені, а перед тобою юрба, яка кричить «Подай нам свою душу» (We want your Soul), у повітрі витає енергія, і вже точно зрозуміло, чого вони хочуть».