Діджей Хайп (DJ Hype), він же Алекс Константінідес, є одним із найвпливовіших драм-н-бейс-діджеїв у світі. Його лейбли True Playaz і Ganga Records відомі всім шанувальникам цього жанру.

Кар'єру діджея Алекс робив на початку 80-х років, коли йому було близько 14 років – задовго до того, як рейв став масштабним явищем. Він починав з участі в проектах Shut Up And Dance і Heatwave Sound System. Спочатку Алекс грав суміш із регі, соула, хіп-хопу, хаусу та гаражу. Потім він почав брати постійну участь у змаганнях діджеїв і швидко здобув популярність. У 1989 році Алекс посів перше місце в Європейському чемпіонаті серед діджеїв DMC. Хайп майже повсюдно визнаний кращим «скретчером» у джанглі. «Я навчився робити скретчі ще до того, як навчився мікшувати. У мене не було мікшера, а на вертушці не було пітча, тому я просто зайнявся скретчами – і швидко навчився цього самостійно. Ніхто мені не показував, як це робиться - я відкрив скретчінг для себе сам».

Серед тих, хто вплинув на його техніку, Хайп називає хіп-хоп-діджеїв Cheese, Jazzy Jeff, Aladdin, Pogo, а також Max & Dave (які вели передачу на станції Kiss FM). Хайп захоплювався їхньою майстерністю, але водночас був розчарований середнім рівнем техніки тодішніх діджеїв. «Я брав участь у змаганнях, але реально це мені майже нічого не давало. Я працював на складі й увесь день слухав піратські радіостанції. А багато діджеїв заробляли шалені гроші, але при цьому насилу зводили два біти. Тому я й почав займатися всім цим усерйоз – я вважав, що більшість діджеїв грає на вкрай низькому рівні».

Як і багато інших відомих діджеїв, Алекс якийсь час грав на піратському радіо. У серпні 1989 року друг Алекса Рікі Рейзорз (Ricky Razors) заснував піратську радіостанцію Fantasy FM через вулицю від його будинку. Там Алекс і почав грати. Спершу у нього не було постійного псевдоніма (найчастіше він називав себе Doctor K), але одного разу Алекс одяг на вечірку футболку з величезним логотипом DJ Hype. Недовго думаючи, він узяв це слово, попереду, як годить, додав DJ… Через 6 місяців співпраці з Fantasy FM Алекса вигнали з його денної роботи, і він втягся в індустрію електронної музики. Сталося це через те, що якийсь Пітер Гарріс (Peter Harris) із Kickin’ Records періодично телефонував членам Shut Up and Dance і питав їхню думку про той або інший трек. Нарешті їм це набридло, і хлопці "перевели стрілки" на Алекса, запропонувавши Гаррісу найняти його на постійну роботу.

 Хайпа взяли в Kickin’ Records на посаду менеджера з репертуару. Його обов'язком було прослуховування величезних обсягів музики та відбір треків, які слід випустити в тираж. Того ж 1989 року Хайп написав свої перші композиції. «Мої перші треки найвідоміші – це такі речі, як Exorcist, The Bee, Champion Sound, випущені разом із Scientist і Kickdsquad… Усі вони зайняли від 75-го до 60-го місця в національних чартах». За іронією долі, Exorcist і The Bee були розпродані величезними тиражами, але мало хто знав, що в їх створенні брав участь Хайп – успіх приписувався виключно Scientist.
У середині 1991 року Хайп повернувся з японського турне з Shut Up and Dance і порвав із Kickin’ Records.

Після цього він довго кочував з лейбла на лейбл, набираючись досвіду та зав'язуючи нові знайомства. Хайп встиг попрацювати з Марком Райдером (Mark Ryder) у Strictly Underground Records, потім із Крісом Полом (Chris Paul), власником клубу The Rocket. Разом з останнім Хайп записав і випустив кілька треків, один із яких піднявся до 25-го місця в чартах. Потім Хайп написав A Shot in the Dark, випущений на лейблі Suburban Base Records, який і став клубним хітом.

До 1993 року Хайп став доволі відомим діджеєм і музикантом. Пропозиції від клубів так і сипалися. Із 1993 року він постійно грав у таких клубах, як World Dance, Desire, Helter Skelter. За кордоном Хайп уперше почав грати в 1991-1992 рр. Він їздив до Німеччини, Швейцарії, Японії, скрізь знаходячи шанувальників джанглу. У 1994 році його визнали діджеєм року (а в 1995 – кращим радіодіджеєм).

У цей час Хайп почав усвідомлювати, що, працюючи з Suburban Base, йому доводиться витрачати надто багато сил і часу на випуск кожного релізу. В 1994 році він вирішив заснувати свій власний лейбл Ganja Records. Як з’ясувалось, це рішення було виключно правильним. «Загалом я не збирався перетворювати Ganja на лейбл. Із самого початку це було задумано як side project, але потім усе буквально вибухнуло! Я не хотів, щоб люди знали, що це мій проект, але якимось чином про це однаково дізналися всі».

 У 1996 році Ganja Records випустили альбом Still Smokin’ разом із Frontline Records, лейблом друга Хайпа діджея Паскаля (DJ Pascal). Альбом здобув приголомшуючий успіх, зайнявши друге місце в національних танцювальних чартах. У технічну сторону альбому було вкладено вкрай мало грошей (приблизно одна чверть того, що пішло на промоушн). Окрилений успіхом, Хайп продовжив роботу. Приклад Ganja Records вплинув і на інші незалежні компанії, вселивши їм оптимізм і віру в себе. А Ganja Records запропонували контракти одразу три чи чотири найбільші звукозаписні компанії, але вони відмовилися та продовжили самостійну роботу. Варто згадати, що Хайп мав складнощі з маркетингом за кордоном, оскільки влада деяких країн не схвалювала використання листочка марихуани як логотипа. Однак такі дрібниці не могли вплинути на величезний успіх Ganja Records.

У 1996 році Хайп заснував лейбл True Playaz разом із діджеями Зінком (DJ Zinc) і Паскалем. На цьому лейблі вони випустили кілька альбомів із назвою Ganja Kru. Трек Зінка Super Sharp Shooter став всесвітньо відомим, прокотившись по музичній індустрії як вибухова хвиля. Багато хто і донині вважає, що це – ключовий трек в історії драм-н-бейса. Таким же успішним став ремікс на пісню Fugees – Ready or Not. За словами Хайпа, «Паскаль більше музикант, ніж діджей, хоча й зводить він відмінно. Я вважаю, що його дуже недооцінюють, він вартий значно більшого визнання, але й сам Паскаль не намагається стати супервідомим діджеєм – для нього важливіше створення музики. Зінк, як і я сам, завжди займався і тим, й іншим. Ми пишемо музику, а потім граємо її».

У 1999 році Хайп випустив альбом F**k the Millennium і збірник на Mixmag Records. Що стосується його улюблених робіт, то Хайп зізнається: «Більшість моїх улюблених композицій проходять майже непоміченими – принаймні порівняно з деякими іншими треками. Кращі, на мою думку, треки, які я випустив на Ganja Records, - You Must Speak First і Tiger Style. Сюди ж можна додати Roll the Beat і композицію Fever, ремікс на трек Six Million Ways To Die (RAM Records) і Species зі збірника Fuck The Millennium».

І навздогін - напуття для діджеїв-початківців від самого Хайпа: «Протягом останніх 4-5 років я помітив якусь тенденцію, яка особисто мені не дуже подобається, проте вона є. Новий діджей може досягти успіху лише в тому випадку, якщо він сам пише музику, хоча суть діджейства зовсім не в цьому. Усі ті, хто популярний зараз, випустили власні альбоми. Але ж це означає лише те, що в них є «ім'я» та слава. При цьому вони необов'язково хороші діджеї. Я знаю багатьох діджеїв по всьому світу, у яких приголомшлива техніка гри, але якщо вони не випускатимуть власної музики, про них ніхто не дізнається. Наприклад, за останні кілька років з'явилися Roni Size, Bad Company, Ed Rush, Fierce тощо…Усі вони привнесли в джангл свою музику, але не діджейську техніку. Я не намагаюся «опустити» їх, але шкода, що це так. Мені пощастило, тому що я і діджей, і музичний продюсер. Це те, ким я завжди був і завжди залишуся».