DJ Dieselboy був названий "кращим в Америці" – це звання надав йому на сторінках свого видання власник і редактор великобританського сайту Drum'n'Bass Arena за те, що Даміан (так звати Дизельбоя) от уже багато років мужньо бореться за розвиток клубної культури, граючи в кожному великому та не дуже місті Штатів, вражаючи всіх своєю майстерністю, долучаючи в такий спосіб людей до клубного життя.
 
У 1998 році хлопець стає першим американцем, номінованим на Global DJ Mix Award. У результаті нагороду розділили між ним і LTJ Bukem. А такий відомий діджей і продюсер, як AK1200 (його звати Дейв Міннер (Dave Minner)), назвав Даміана "іконою для американських джанглістів" і сказав, що "його талант і любов до цієї музики створили та підтримуватимуть позицію найпопулярнішого джангл-діджея у США". The 6ixth Session - так Даміан назвав свій шостий комерційний реліз, що став першим випуском на лейблі Palm Pictures і першим дабл-CD.

Сам герой статті народився в Пітсбургу, і в школі грав на барабанах із 4 по 8 класи, а трохи пізніше почав танцювати брейк.

"Усе це стало важливою частиною мого життя, що вплинуло на моє почуття ритму, завдяки чому я можу і відчувати біт, і слухати саму музику одночасно," – говорить Дизельбой, який став за пульт в останні роки навчання в школі, а грав він у ті часи з касетника, вертушки та компакт-диск-плеєра.

У студентські роки в Університеті Пітсбурга він веде пару хаус-вечірок, на яких і зустрічає двох радіодіджеїв із місцевого коледжу. Вони запропонували йому допомогу в навчанні мистецтва зведення на радіостанції Університету Carnegie Mellon, де незабаром Даміан почав вести одногодинне щотижневе радіошоу.

Під час перших походів по чатах в інтернеті Даміан використовув кличку Diesel, але пізніше дізнався, що місцевий графіті-художник використовує таке ж ім'я. "Тому я почав називати себе Dieselboy. Зараз, дивлячись у минуле, я розумію, що був такою дитиною - мені було лише 19, але на вигляд років 14. До речі, це вплинуло на мою любов до відеоігор".
У 1994 році він узяв на час вертушки та записав мікс-касету The Future Sound of Hardcore, яка продалася тиражем 100 штук.
"Завдяки їй люди дізналися про моє існування і мене почали запрошувати пограти на різні вечірки східного узбережжя. Поступово я доїхав і до Великобританії, Гонконгу, Токіо й Ізраїлю".

У 1997 році Найдел Річардс - діджей і власник лейбла 611 Records – шукав, із ким би зняти квартиру на двох, і саме в цей час до Філадельфії приїжджає Даміан. Хлопці потоваришували, і Дизельбой став постійним покупцем Drum'n'Bass-платівок у магазині Найдежла, а також дизайнером логотипів і футболок для "611...".

Наступного року він починає проводити Platinum - щотижневу вечірку в клубі Fluid (щочетверга), яку багато хто тепер вважає головною подією Drum'n'Bass-сцени США.

Перший комерційний CD-реліз - Drum and Bass Selection USA, – виданий для британського лейбла Suburban Base у 1996, наступного року одержав продовження – 97 Octane. У 1998 на 611 Records виходить SixEleven Mix Series Volume I - диск Дизельбоя.

Альбом 1999 року - A Soldier's Story (лейбл Moonshine) - став даниною подяки джанглістам (які часто називають себе "солдатами"), але залишився десь на задвірках, оскільки на ті часи стала популярною хаус- і транс-музика. Водночас Даміан дебютує як продюсер, випускаючи Atlantic State, а також співпродюсує роботи Technical Itch (Марка Каро (Mark Caro)), Брістоль.

Однією з останніх ідей героя статті стало об'єднання з друзями - DJ Dara і AK1200 під іменем Planet of the Drums, щоб разом просувати д-н-б-культуру в США. DJ Rush