У першу ніч жовтня в київському
Crystal Hall пройшла вечірка під грифом
«Відмінно» –
The Prodigy Family Party. У ній взяли участь усі основні
персонажі проекту
The Prodigy Family – (якщо хто не знає, це: ) – власне,
ініціатор проекту, московський діджей і промоутер
DJ Gordy, один із
засновників легендарних The Prodigy –
Leeroy Thornhill, колишній
концертний барабанщик групи, мульти- інструменталіст
Kieron Pepper, а
також білоруська група
The Playfellow.
The Prodigy Family вже були в Україні цього літа – запалювали на пляжній
пре-паті фестивалю в
Грибівці. Втім, опен-ейр і клубний концерт – дві
великі різниці, за словами самих музикантів.
Вечірка в
Crystal Hall
була і справді «сімейною». Без штовханини,
тисняви і бійок =) Після півночі першими на сцену вийшли
The Playfellow –
чудова версія The Prodigy, тільки молоді мінчани. Однак стиль, ритм,
кач – усе давало знати, що
The Prodigy Family Party почалася!
Після хлопців за пульт став
DJ Gordy, а за барабани сів
Kieron Pepper. У
його арсеналі також були клавіші для божевільних імпровізацій. До речі,
Kieron в цей день святкував день народження: під час концерту йому
зіграли і заспівали всім залом «Happy Birthday», а потім подарували
пляшку «Артемівського», яким він майстерно облив глядачів.
І, звичайно ж, найбільш шалено і спекотно на танцполі стало, коли місце
діджея зайняв
Leeroy Thornhill – довгоногий, добродушний і нестримно
енергійний. Протягом вечора грала найразноманітніша музика: від електро,
електро-панку, до техно, dnb і дабстепа. Звичайно ж, основу програми
склав «золотий фонд музичної спадщини»
The Prodigy, хоча і не ними
єдиними.
Двічі за вечір вибухом емоцій у натовпі були зустрінуті безсмертні
Smack
My Bitch Up і
Omen. З каверів – низький уклін за прекрасну версію
Smells Like Teen Spirit, а також за
Tomorrow Never Knows (Beatles).
На початку п'ятого ранку хлопці оперативно зібралися і поїхали в
аеропорт - ні хвилини відпочинку. Тому – ми взяли у них інтерв'ю перед
концертом. Ласкаво просимо.
Привіт! Між вашим виступом влітку в Грибівці і сьогоднішнім ви також
були кілька разів у Росії, плюс – у вас є ваш друг Gordy і т.д... То що
ви можете сказати російською чи може, українською? Kieron Pepper: О, зовсім небагато... Українською взагалі нічого, а
по-російськи - ну, хіба що: «как дела», «меня зовут Кирон», в такому
дусі...
Leeroy Thornhill: Так, у нас Кірон знає набагато більше слів. Я так, тільки: «спасибо». А! І ще «борщ», і «водка»!
А що до нашої публіки? Багато музикантів кажуть, що їм подобається
виступати тут, тому що слов'янські глядачі абсолютно божевільні! Kieron Pepper: Це правда. Тут дуже приємно грати, тому що реакція на
музику дійсно хороша. Особливо коли музика захоплююча – публіка реагує
дуже емоційно, і дуже чесно.
Leeroy Thornhill: І тут круто діджеїти - тому що люди з радістю
сприймають будь-яку музику. Тут не зустрінеш вечірку, на якій буде
звучати виключно хаус або винятково техно. Можна грати все, що
заманеться!
Kieron Pepper: І люди це цінують!
Де вам особисто більше подобається виступати: на опен-ейрах чи на закритих концертних майданчиках? Kieron Pepper: Кожен варіант хороший по-своєму. На опен-ейр фестивалях
збирається просто неймовірна, дуже вражаюча кількість народу. Але їм все
одно не переплюнути атмосферу в клубі – коли людей менше, зате ти можеш
мало не в обличчя розгледіти і відчути кожного. І до того ж, звук
чудовий. На опен-ейрах часто буває не такий хороший звук, але інший
настрій. Висновок: якщо хочеться звучати ідеально – виступайте в клубах.
Leeroy Thornhill: У клубі ти дійсно близький до своєї публіки. На фестивалях теж круто, але ти все-таки далі.
Kieron Pepper: Не відбувається цього спілкування...
Leeroy Thornhill: Немає контакту =)
У музикантів страшенно важкий ритм життя – чи є якісь секрети: з чого починати день або чим закінчувати, щоб відновлювати сили? Leeroy Thornhill: Спа-ати!
Kieron Pepper: Правда, хоча б спати. Ми ось вчора грали концерт у
Нижньому Новгороді. Закінчили в половині четвертої – четвертій ранку, й
одразу ж поїхали в аеропорт. Подрімали звичайно: трохи в літаку, трохи
тут, постаралися просто розслабитися. Але поспати – це, звичайно,
найголовніше.
Leeroy Thornhill: Але все одно, неважливо, як ти почуваєшся – коли
виходиш на сцену, адреналін зашкалює і ти все одно скачеш разом із
натовпом на танцполі, і насолоджуєшся концертом на повну котушку.
Із приводу головного: що для вас означає проект The Prodigy Family, чим він особливий? Kieron Pepper: Для мене найкрутіше – те, що ми знову граємо концерти
разом із Ліроєм. Ми не так часто це робили раніше – тож чудово знову
бачити на сцені поруч знайоме обличчя. І це ж – величезна віха нашої
музичної історії. Ми правда цінуємо музику. Навіть зараз – музика, яка
звучить у цьому барі: 60-ті, 70-ті, 80-ті... Нам подобається музика,
подобається джемити разом.
Leeroy Thornhill: Це дуже приємний і цікавий процес. Грати разом,
відчувати зв'язок, імпровізувати. Як пінг-понг: я запускаю мелодію,
Кірон підхоплює, я накручую далі – і понеслась! Це неймовірно.
Kieron Pepper: Ще проект The Prodigy Family хороший тим, що це не тільки
наш сольний виступ. Це ціла мережа: тут і група Playfellow, і DJ Gordy,
й інші хлопці.
Leeroy Thornhill: На цих паті реально жарко!
Kieron Pepper: Так, і слово "family" – якраз те, що треба в даному випадку.
А що до ваших власних родин? Як вони, пишаються вами? Як ставляться до вашої професії? Leeroy Thornhill: Коли ми тільки починали The Prodigy, і я сказав про це
мамі, її цікавив тільки момент, чи допоможе це оплачувати рахунки =)
Ну, і для дітей це, звичайно, дуже хвилююче і приємно. Звісно, вони
пишаються.
Kieron Pepper: Мій батько все життя кепкував із того, що я професійно
заробляю на життя музикою. Він щоразу питав: «Коли ти вже знайдеш собі
нормальну роботу?». Але потім усвідомив, що я вже побував у набагато
більшій кількості країн, аніж він, і перестав так казати.
А перед виступом, ви готуєтеся хоч трохи: складаєте приблизний сет-ліст? Leeroy Thornhill: Ні! Справжній діджей так не робить! Ми ж не які-небудь
Тієсто, які можуть собі дозволити записати CD, їздити з ним по світу і
заробляти гроші. Та й хіба це цікаво? У нас лайв-проект, ми постійно
вигадуємо все на ходу, бавимось. І публіка це бачить, і веселиться разом
з нами!