20 травня 2011 у нічному закладі
Crystal Hall пройшов концерт
легендарного електронного дуету з Британії
Audio Bullys в рамках серії
вечірок від
MTV Aloud. Приїзд колективу не залишив байдужими найрізноманітніших шанувальників їх творчості. Під старі хіти і композиції з нового
альбому в єдиному пориві відривалися і неформали, і гламурні представники київського бомонду.
Том
Дінсдейл і Саймон Френкс виконали свою програму на вищому рівні, до
хрипоти в голосі. А композицію
We Don`t Care хлопці, на прохання
шанувальників, виконали на біс. Таким чином, перша вечірка
MTV Aloud
порадувала не тільки фанатів якісної електроніки, але й цінителів
професійного виконання.
Розкажіть про історію створення вашого колективу. Коли і як почалася співпраця? Audio Bullys: Ми дружимо ще зі школи. Щоби чимось зайняти себе, ми
почали цікавитися музикою. Через деякий час ми зрозуміли, що Том добре
справляється з діджейським устаткуванням, а мені вдається писати тексти.
Де пройшов ваш першого концерт? Audio Bullys: Це була невеличкий майданчик, у Гластонберрі. Саме там ми виконали наш перший лайв-концерт.
Ви пам'ятаєте той ранок, коли прокинулися знаменитими? Audio Bullys: Ми до цих пір чекаємо цього ранку =) А насправді, ти якось не усвідомлюєш, коли до тебе приходить слава. Ти просто помічаєш, що до тебе проявляється
інтерес оточуючих, тебе починають знімати фотографи, а шанувальники
нашої творчості починають дізнаватися тебе на вулиці. Найприємніше - це
коли до нас підходять
діти, які з задоволенням висловлюють нам свою
повагу. Це дуже мило. Насправді ж, слава для нас – це можливість вийти
за рамки стандартного мислення, висловити свою власну точку зору.
Яким ви бачите секрет успіху? Audio Bullys: Ніколи не обертайтеся назад! Завзято працюйте над досягненням результату, вірте в успіх. Ну, а якщо ви дівчина, то не забувайте про свою приховану зброю =)
Яка музика вплинула на вашу творчість? Audio Bullys: Дуже поважаємо класику: Duft Punk, Rolling Stones, The Doors.
А як до кінематографа ставитеся? Audio Bullys: Найбільше подобаються психологічні картини, наприклад
«Реквієм за мрією», «Чорний лебідь» і творчість Квентіна Тарантіно.
Як щодо подорожей? Часто відвідуєте інші країни? Audio Bullys: Так, подорожувати дуже любимо. Це приблизно 3 рази на місяць, і в основному наші поїздки пов'язані з гастролями. Це одна з позитивних сторін творчої
діяльності. Скоро їдемо до Москви, але з величезним задоволенням
залишилися б у Києві. Нам тут дуже сподобалося. На жаль встигли побачити
небагато - проїжджали Батьківщину-Матір. У вас дуже красиве місто.
Ваш трек We don`t care став неофіційним гімном вуличних хуліганів. Який зміст ви вкладали в цю композицію? Audio Bullys: Не дивлячись на те, що ми не є футбольними фанатами, ця
пісня стала дуже популярною саме серед учасників цього руху. Насправді
ж, головною темою є протест. Коли ми були молоді, у нас не було
впевненості в завтрашньому дні, ми не знали де працювати і де брати
гроші на життя. Це нас дуже дратувало. Висловити своє невдоволення
соціальними умовами ми вирішили у пісні, яка дуже яскраво передала наші
негативне ставлення до проблем.
Чи є можливість у фанатів поспілкуватися з вами в соціальних мережах? Audio Bullys: Так, звичайно. Ми є на Фейсбуці. Насправді нам дуже приємно, коли пишуть щось цікаве, дають слушні поради, а не банальні питання типу «Як справи?». Ми просто не знаємо, як на них відповідати.
Якщо б ви дізналися, що завтра буде кінець світу, що зробили б в останню ніч на Землі? Audio Bullys: Ну, спочатку ми б дуже розплакалися, потім обов'язково подзвонили нашим рідним до Англії. Потім точно влаштували би божевільну вечірку. А якщо серйозно, то написали б якусь хорошу пісню.
І наостанок. Що скажете про українських дівчат? Audio Bullys: Вони дуже красиві і привітні. Як і всі люди, яких ми тут зустрічали.
Більше фото з вечірки - у галереї.
І дуже скоро - відеосюжет від Nightlife.tv!