Опен-ейр (від англ. Open air – відкрите повітря) – вечірки, які проходять під відкритим небом. Сезон опен ейрів починається, як тільки на вулиці теплішає. Місцем проведення опенів можуть стати найрізноманітніші місця – глухий ліс десь за містом, клуб на міському пляжі, кораблик на воді, літня кав’ярня, беріг моря. Варіантів ‑ незліченна кількість. У музичних стилях ці вечірки також абсолютно необмежені – звучати може все що завгодно, від електро до псі-трансу. До речі, саме псі-трансери є особливими любителями вечірок під відкритим небом. Вечірки у стилі псі – зазвичай найбарвистіші та найяскравіші, дерева обплутані флуоресцентними нитками, на гілках висять яскраві стрічки, навколо розставляються декорації.
Секрет успіху таких вечірок
дуже простий. Оскільки оpen air проходить на свіжому повітрі (дрібниця, а
приємно), тут можна не лише потанцювати, але й піти поплавати, якщо дискотека
проходить неподалік від води. Звук на таких фестах не рівня клубному, в десятки
разів потужніший. Майже завжди опен-ейр ‑ це одночасна тусовка на декількох
танцполах, тому є можливість за одну ніч потанцювати одразу в декількох стилях.
Хочеш – ковбасся під драм, хочеш – залипай під транс.
За своєю масштабністю опен-ейри
можуть бути також абсолютно різноманітними – це може бути й маленька здибаночка
на пару десятків осіб, а може бути багатотисячний фестиваль. У технічному плані
вечірки на відкритому повітрі від тих, які проходять у клубах, відрізняються не
лише використанням генератора електрики.
Організувати справжній
open air – справа непроста, потрібна наполеглива праця, море терпіння й оптимізму.
Тільки подумати, адже скільки потрібно отримати дозволів: від міліції, від
адміністрації, від пожежників і санепідемстанції.