Від часу появи лейбла «Gigolo Records», на якому він уперше "засвітився" у 1996 році, Девід Каретта (David Caretta) відомий як представник світової electro-techno-сцени. Space Factory - його власний лейбл, відкритий на хвилі успіху зовсім недавно. Сьогодні продюсувати техно - це ознака хорошого смаку, але Девід робить це аж ніяк не тільки через це, адже техно - його справжня пристрасть.

Каретта народився в Марселі (Франція). Спершу громадськість довго ігнорувала його творчість. Свій перший крок у нову хвилю синтезаторної музики Девід зробив, маючи синтезатори Korg MS 10 і MS 20, а також одну з перших моделей семплерів - Ensoniq Mirage, які тепер є справжніми раритетами. Найбільший вплив на молодого музиканта-початківця мали Front 242, Depeche Mode, D.A.F. і Throbbing Gristle. Саме під цим впливом Каретта організував свій перший колектив – Art Kinder Industrie.

У 1993 році, коли техно вже насправді йшло в маси, Девід випустив свій перший ЕР на згодом уже культовому лейблі Harthouse Records під іменем Calyptol Inhalant. Для француза опинитися в німецькому танцювальному середовищі здавалося казкою. Мешкаючи в Тулузі, він встиг дати лише кілька живих виступів. Його саунд для місцевої публіки був надто жорстким і механічним. Здавалося, що шансу донести свою музику до розуміючої публіки більше немає, аж тут - запрошення на Harthouse.

У 1995 році життя Девіда Каретти зробило ще один великий і несподіваний поворот – Гельмут Геєр (Helmut Geier), більш відомий як DJ Hell, зауважує француза та запрошує його на свій лейбл Gigolo. Саме на цьому лейблі Каретта випустив свої наступні найбільш значущі композиції. У 1996 він знайомиться з Каролін Херве (Caroline Herv), також відомою як Miss Kittin, разом з якою записує кавер-версію треку Down in the Park від Гері Ньюмена (Gary Numan), зірки new wave. Це трек вийшов у Британії на лейблі Random.

У 1999 році Девід випускає свій перший сольний альбом Le Catalogue Electronique. Кілька треків з альбому мали серйозний успіх у діджейської братії, а Neuropolitik взагалі досяг вищого рядка в чарті Свена Вата. На підтримку альбому було організовано світовий тур, під час якого Каретта відвідав із виступами майже всі країни Європи, грав у Чикаго й Аргентині.

Діяльність Каретти не обмежилася роботою з Gigolo. З 1996 року він починає співпрацю зі своїми давніми друзями-музикантами з Марселя - DJ Olive і Virtualian. Свої роботи новий колектив видавав на Thrust Records.

У 2000 році у Девіда відбувся ще один творчий союз – із Ренадом Кампана (Renaud Campana), який працював на лейблі Pornflake Rec. Цей лейбл зарекомендував себе як справжній оплот андеграунд-музики. На Pornflake Rec Девід активно почав ремікшувати треки, причому його перо зачепило як техномузикантів (Alessandro F, Steve Bug, Kiko, Agoria), так і поп-зірок (Scratch Massive).

Донедавна Девід був зосереджений здебільшого на живих виступах, ігноруючи такий вид діяльності, як діджеїнг. Однак через кілька місяців тренувань він опанував і це ремесло. Цілком логічним результатом став випуск міксованого CD Electro Dash на Model (2002 рік). На початку 2003 француз відкрив Space Factory, на якому випустилися Gigi Succes, Worker Poor, H. Smithfield, D.I.P or Exchpoptrue.