I Am Not Techno

Минулої п'ятниці у столичній «КиївЕкспоПлазі» пройшов перший фестиваль I Am Techno, на якому виступили відомі діджеї: Carl Craig, Chris Liebing і The Hacker. Виявилося, що навіть такі гучні імена не гарантують, що ви отримаєте задоволення від музики.

Відразу ж варто згадати, що автор цього звіту не є шанувальником техно, тому критику музичного наповнення фестивалю можна вважати дуже суб'єктивною. Але важко буде посперечатися з тим, що сам фестиваль виглядав мав непоказний. Не найяскравіші декорації, бюджетні стробоскопи, які засліплювали так сильно, що доводилося відвертатися, мала кількість колонок (через що страждав звук), непоказна VIP-зона - це все те, чим зустрів відвідувачів фестиваль I Am Techno.

Послухати українських техно-гуру не пощастило, бо потрапив на івент, коли вже грав The Hacker. За півтори години свого сету цей француз не зміг особливо розворушити публіку. Лише останні хвилин 20-30 здалися придатними для танцювання, а до цього плей-лист був дуже нудний. Варто ще зазначити, що The Hacker за вертушками працював ну з дуже вже серйозним обличчям. Можливо, йому дуже не подобалося те, що відбувається навколо. Принаймні аж надто сумно він виглядав. За весь свій виступ The Hacker якщо й посміхнувся раз, то тільки в думках.

Наступним у списку був Carl Craig. Людина-легенда електронної сцени розпочав дуже динамічно. У голові промайнула думка, що ніч врятована, і далі можна буде гарненько потанцювати. Виявилося, що це був самообман. Carl Craig взяв приклад з The Hacker, і абсолютно не виявляв емоцій під час свого сету. Складалося враження, що діджеїв насильно примушували грати. Але його добірка треків все-таки порадувала, адже можна було почути таку класику, як A Man With A Red Face (Laurent Garnier) або The Tunnel (Richie Hawtin). Все це додавало оптимізму, але радості не приносило.

Останнім з хедлайнерів був Chris Liebing. Його вихід виявився найбільш різким і «життєрадісним». Діджей активно працював з публікою, чим заслужив величезну кількість оплесків і посмішок. Його сет виявився різким, жорстким, саме тим, чого не вистачало I Am Techno. Таким чином, лише Chris Liebing виправдав гучне звання «хедлайнера».

Варто сказати, що абсолютно нелогічною була ціна на гардероб. У цю не по-вересневому холодну ніч вашу шубу брали на зберігання за 20 гривень. Бар новими розцінками не здивував. Пиво - 15 гривень, водичка - 20, Red Bull - 25.

Можна сказати, що перший техно-млинець вийшов грудкою. Будемо сподіватися, що організатори врахують ці помилки, і наступний фест I Am Techno зможуть зробити більш «заводним» заходом, що зможуть оцінити не лише затяті шанувальники однойменного стилю музики, а й інші любителі подібного роду івентів.

Найближчим часом Nightlife викладе фотозвіт та сюжет з I Am Techno.