Казантипська лікарня, або мрії здійснюються

У метушні  робочих буднів, рухаючись у напрямку – робота-дім-робота, ми дедалі глибше поринаємо у гниле болото, що називається  побут. У цій біганині швидко забуваються  мрії, руйнуються плани і з'являється  звичне відчуття безвиході. І ті, хто  раніше, коли були безтурботними студентами, з посмішкою зустрічав світанок, нині скніють в офісах і живуть (існують) від зарплати до зарплати.

От і  зараз - сидимо по своїх квартирах-палатах  і чекаємо, коли можна вже буде поїхати лікуватися. І варіантів  на вектор руху не дається. Відповідь  одна – рулити у бік поселення  Поповка, адже саме там розташується найпродуктивніша здравниця на пострадянському просторі, головний санаторій-профілакторій імені Н. Францевича.

Адже  тепер так звана Республіка КаZантип отримує статус експериментального психіатричного санаторію, у якому планується лікувати таких, як ми з вами, божевільних громадян. Людей, які на власній шкірі випробували, що значить «Казантип», як це - не спати 24 години на добу й сім днів на тиждень, яка на смак казантипська шаурма й навіщо Петі Ковбою потрібна яхта.

Зараз надзвичайно напружує нерозуміння земних істот. Адже одного разу відчувши Казантип, уже завжди, закриваючи очі, я там, де яскраве сонце вабить у свої обійми, холодне Чорне море з медузами завжди мені раде, а приязні, усміхнені бармени ніколи не відмовлять у задоволенні посмакувати келишком чогось міцненького.

А цього літа на нас чекають ще й регулярні обстеження у лікарів (а, значить, і смачні пігулки). Під керівництвом головлікаря лікуватимуть основні симптоми «казантипоманії», такі як: колективні галюцинації, одержимість тим, чого немає, манія величності, виражена в тому, що ви вважаєте себе «великим народом» та інші нав’язливі ідеї.

Лікування розпочнеться із психотерапевтичного курсу «Розмноження Особистостей». Суть лікування в наступному: пацієнт, якого у житті щось не влаштовує - оточуючі, хворобливий стан під назвою «Казантип», він сам або світ у цілому - запросто може отримати іншу особистість, яка, якщо пощастить, буде більш розумною, задоволеною життям або хоча б досить вольовою й креативної, аби змінити те, що її не влаштовує. У випадку, якщо з новою особистістю вам не поталанило - перед вами постає захоплююче завдання - удосконалення чужої особистості.

А поки що від нападів казантипоманії рятує казантипська машина часу й старі літні фотографії, через часті перегляди яких хвороба лише загострюється. Та нічого. Ще трохи, і нас неодмінно вилікують. От побачите. 


by: Gusaroff