Статті

Дмитро Слукин - знає смак французької булки

28-01-2010

митро Слукин - відомий персонаж у київськім клубнім житті, він - гарант якісного клубного закладу. Усі його проекти приречені на успіх і популярність серед клубної богеми столиці. Boogy Bar, "Ганеша", "Оранжерея", "Кайф", Ц"ар-project", Baby Face Dj-bar - кожний проект несе в собі атмосферу окремої клубної епохи столиці. Розриваючись між Києвом і Парижем Дмитро Слукин виділив трохи часу й повідав nightlife.tochka.net про французком хлібці, нічному житті Парижа й про перспективу клубної України.

У тебе такий великий досвід у клубному житті, ще не осточортіла нічна культура?

Нічне життя мені осточортіло тільки в Україні, саме тому останні 3 місяці я живу й працюю в Парижі. Нічне життя, мені здається, мені не набридне ще дуже довго - я звернув увагу, що тут (у Парижі) арт-директори – доволі дорослі люди. Адже історія усього нічного життя у Франції розпочалася значно раніше нашої. Я навіть чув від французів вислів, що чудово характеризує сьогоднішню ситуацію - «культурне похмілля» - коли ти вже все бачив, чув усіх можливих діджеїв, здивувати й зацікавити тебе дуже важко. Однак ми все-таки спробуємо це зробити. Адже ми працювали у значно жорсткіших умовах, ніж працюють французькі клуби - мізерні бюджети, ніхто не платить за вхід, ніхто не розбирається в сучасній музиці.

Для себе я відкрив тут наче друге дихання - мені знову цікаво, мені хочеться жити, дивувати й радувати інших людей.

Однак я, як і раніше, працюю в усіх наших (Party Salon agency) проектах у Києві, а також дуже скоро ви зможете їсти СПРАВЖНІЙ французький хлібець у нашому новому гриль-ресторані BarBQ, почуєте неймовірних французьких артистів на святкуванні 13-річчя нашого агентства, побачите наш новий клуб у Києві, оформлений одними з найкращих дизайнерів Франції.

У клуби ти винятково у справах ходиш чи ще там і розслабляєшся?

Абсолютно завжди і те й інше - заходиш, оцінюєш конкурентів, дивишся, що і як зроблено, помічаєш плюси-мінуси, переймаєш досвід:) Ну, і розслабитися теж можна. Єдина відмінність - чомусь у своїх клубах я ніколи не танцюю, а взагалі я цю справу люблю.

Які заклади, крім своїх і «Хліба» відвідуєш?

Я завжди намагаюся бути в курсі того, що відбувається в місті, тому регулярно намагаюся відвідувати всі центральні клуби – бачити, що в них змінилося в хороший чи в поганий бік. На хорошого діджея можу в будь-який клуб поїхати. Зараз маю великі надії на «Кристал Хол» - адже закладу такого масштабу ще не було в Києві, сподіваюся, це дозволить хлопцям привозити справді крутих діджиків і артистів, до того ж Бенджамін Кассан (Benjamin Cassan) – арт-директор «Кристала» - яскрава особистість, людина, яку знає весь Париж, він знає всіх, що, я думаю, позитивно позначиться на рівні вечірок і на іміджі клубу в цілому. Києву давно не вистачало нової особистості, а Парижу - нового клубу, от ми з ним і помінялися місцями. Я думаю, це все на рівні вищої енергії відбулося:))

Ти багато подорожуєш… Прибувши в нове місце, завжди відвідуєш нічні клуби? Яку основну відмінність ти бачиш між закордонними та українськими клубами?

ЗАВЖДИ. Для мене одним з перших показників рівня й ритму міста є його клуби. Порівнюючи українські і європейські клуби, можна виділити кілька основних відмінностей:

-високий рівень музичної грамотності європейських тусовщиків;

-відсутність понтів (особливо на вході) - якщо тебе не пускають - іди, не лайся й не викаблучуйся - завжди це повторював;

-абсолютна відсутність будь-якого нальоту кримінальності в європейських клубах;

-значно більше грошей українські клуби вкладають у дизайн - нехай і не завжди вдало:);

-спокійно співіснують поруч так звані в нас «недолітки» і доволі дорослі люди. У Європі вони заходять у Vip-зону, малі танцюють на танцполі - все задоволені.

Твоєму останньому клубному проекту Baby Face Dj-bar скоро виповниться рік. Що за цей час зробили? Чи зміг досягти поставлених цілей?

З одного боку ми досягли мети - у нас шалені черги на вхід, аншлаг у вихідні, гарні дівчата переповнюють танцпол. Як промоутер і співвласник, я задоволений. Однак гіркота якоїсь образи або чортзна-чого лишилася - адже зробити клуб з реально модною європейською музикою не вийшло, та це вже не до мене питання - це до ВАС!

Не важко вести відразу два проекти – «Цар» і Baby Face Dj-bar? Кого ти більше любиш? Чи, як батьки дітей, усіх однаково?

Зазвичай я не розділяю їх, по силі своєї любові, принаймні. «Бебіфейс» давався нам дуже важко - я думаю, немає сенсу переказувати всім відомі історії з мусульманською громадою, підземною річкою, яку ми таки подолали, і таке інше.

Тут (у Парижі) дуже рідко проекти створюються з нуля - обмежена кількість ліцензій, приміщення всі вже зайняті - ти просто повинен перекупити якийсь проект і переробити його на свій смак. З «Царем» і «Бебіфейс» - зовсім інша історія. Два проекти, створені з нуля, якоюсь мірою вистраждані і наче народжені. Звісно, я люблю їх обох - і не треба дорікати нас музикою, яка там звучить або чимось ще. Повірте, музичний формат насправді створюєте ви самі, а дизайн і сервіс у нас на «п’ятірочку», це я можу сказати впевнено!

Ти керував багатьма проектами, який з них був найуспішнішим (гроші), який найяскравіший (музика, привози, публіка), який найулюбленіший?

Найуспішніший, звісно ж, «Цар», найяскравіший – «Кайф», улюблені - всі!

Ти не намагався застосувати свої знання у сфері великих вечірок? Рейвів, приміром? Не хочеш організувати свій фест?

Якось складно мені психологічно вкладатися в одну вечірку. Надто багато побічних чинників, які можуть звести нанівець зусилля цілої команди людей, купу грошей, зламати твій імідж. Чого лишень варта зовсім тупа ситуація із грипом, лютими морозами або убогістю нашої молоді, для якої ціна квитка в €10-15 - уже серйозна сума. Саме тому ми також принципово не займаємося літніми проектами, адже погода влітку в Києві може зруйнувати всі твої плани.

Ти починав з вечірок у «Бразилії», а зараз у тебе безліч успішних проектів, ти відома людина, знаменитість, можна сказати. На твоїх очах формувалося клубне життя України. От скажи, коли було легше – на самому початку чи зараз? Адже багато чого змінилося - конкуренція, усе таке.

Скажемо так - останній рік показав, що так, як було важко клубам у 2009 році, ще не було ніколи. А взагалі, звісно, зараз - я маю на увазі двохтисячні, значно простіше й легше цим займатися. Є якісь партнери у вигляді торгових марок, є хоч якесь поняття нічного життя, немає віз для європейських та американських діджеїв. Я пам'ятаю безліч скасованих приїздів через те, що наші прекрасні посольства приймали іноземних громадян з 8 до 10 ранку - ну скажіть мені, який нормальний диск-жокей зміг би туди прийти?

А що змінилося у клубній культурі/житті Києва/України за останній рік? І в який бік зміни?

На жаль, можна констатувати повний занепад у 2009 році – зпопсування усіх без винятку клубів, скасування рейвів, фінансова нестабільність, неймовірне падіння гонорарів українських диск-жокеїв, відсутність цікавих і сучасних зірок за пультом - не знаю як Бардецький (клуб «Хліб») примудрявся продовжувати возити діджеїв – напевно, через ліжко:))). Утім, клубна індустрія насправді найсенситивніший показник ситуації в країні - адже кожен з нас спершу поїсть, потім одягнеться, а потім буде розважатися. Очевидно, грошей на розваги майже ні в кого не лишилося. Варто відзначити значно позитивніший початок 2010 року - це й відкриття «Кристал Хол» і начебто «Д-Люкс», і в інших клубах відчувається вже інша, значно позитивніша динаміка й атмосфера, тож я думаю - ПРОРВЕМОСЯ!

Якби так трапилося, що тебе поставили на чолі міністерства культури, які закони для розвитку культури, зокрема, клубної, ти прийняв би?)

Наші закони й так клубів не обмежують, - повірте, порівняно з Францією у нас все дуже просто й легко, тож справа в економічній стабільності й фінансовому благополуччі народу України!

Яких проектів чекати від тебе в майбутньому? Ходять чутки, що на місці «Кайфу» готується стартонути новий заклад – твоїх рук справа?

Насамперед, усі наші прагнення спрямовані на Париж – сподіваюся, до нас на відкриття приїде не менше яскравих українців, ніж приїхало французів до Бенджаміна на відкриття «Кристал Хол». Мені було дуже за нього приємно й радісно - адже отримати таку колосальну енергетичну й товариську підтримку, мені здається, мріє будь-яка людина на Землі. На місці «Кайфу», наскільки я знаю, буде кілька псевдороскішних ресторанів. До речі, треба забрати дзеркальних людей від входу, весь час забуваю :)

Усім привіт, bon courage et bon soiree
Dimitri Sloukine, Paris, France

by: Gusarof

Источник: NightLife

Останні новини

Комментарії (1)


		Nick Cooper Nick Cooper 29 січня '10, 22:20 0 молодца, уважаемый человек и статья хорошая... так что ребята, вылазим сначала из уровня нищиты, начинаем разбераться в музыке (не только той что лежит на форумах и играет на "КИССЕ") а потом требуем крутые клубы с крутыми диджеями